5 травня — Натанаїла. А наші пращури-язичники справляли Леля та Лади, або ж Черлену Гірку.

Кожна дівчина мріє про те, щоб зустріти того єдиного, неповторного, з ким не страшно пройти все життя і віку доживать. 3 такими думками у день Леля і Лади — а пізніше це свято назвали Черлена, або Красна Гірка — дівчата виходили у поля, гаї, на високі пагорби.

Наплівши вінків з квітів та трав, вибирали з-поміж себе одну, найкращу, і прикрашали її вінком з квітів, трав та гілок дерев. Цей вінок символізував Весну, сповнену зеленого розмаю. Ту дівчину саджали на пеньок, колоду чи купину, а поруч ставили глек з молоком, грудку сиру, масло та все, що принесли з собою для частування. Поруч клали свої вінки. Всі співали, славлячи весну і закликаючи кохання, та водили танок навколо дівчини-Весни. А потім вона пригощала всіх присутніх грудочкою сиру, яку запивали молоком. Після цього дівчина-Весна кидала кожній вінок. Дівчата намагалися впіймати його на льоту. Хто впіймав — на щастя, а ні — на невдачу. Кожна дівчина берегла свій вінок до наступної весни і, бувало, використовувала для чарування парубків. У деяких місцевостях вінки не кидала, а роздавала дівчина-Весна; клала кожній на голову, примовляючи: "Будь щаслива і гожа, на сонце схожа, весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як земля!"
Потім дівчата знімали вінка з дівчини-Весни і несли на річку та пускали його за водою.

6 травня — Юрія, або ж Георгія Побідоносця.

Цього дня, за народними повір'ями, весна сходить на землю. Досі її тільки закликали, сподівалися на неї. Тепер вона вступила у свої права і почала господарювати. Уперше починають випадати нічні роси. Тому прийнято вважати, що святий Юрій відмикає небо і випускає на волю роси й буйну зелень. Отож і кажуть: "На Юрія землиця — іменинниця!", оскільки холоди вже позаду.

Тому вважали, що роса, яка випадає у ніч на Юрія, має цілющі властивості. Її удосвіта збирали по межах. Сліпі промивали собі очі, дівчата вмивалися — на красу, старші змочували голову, щоб не боліла, а господині кропили цією росою худобу та птицю, "щоб так рясно плодилася, як роса".

У деяких місцевостях саме сьогодні святкували Черлену Гірку, танцюючи та весело підстрибуючи, наврочуючи високий врожай.

На Юрія, за народним повір'ям, усі звірі одного виду збираються докупи, розмовляють між собою, ділячись враженнями про своє життя-буття. Тому цього дня не можна не те що вбивати, а ловити, кривдити звірів або щось від них забирати, бо то, мовляв, сам святий Юрій дарував їм недоторканість, доглядаючи та пасучи їх.

На Юрія уперше масово починають співати солов'ї та кувати зозулі. Багато людей, зачувши спів зозулі, ворожили, загадуючи: "Зозулько, зозулько, скільки років мені ще зосталося?"; "Скільки років мені ще жити у батенька?"; "Скільки діток матиму?" тощо.

Це свято передбачало й урочистий обід, який справляли не у хаті, а на полі, де росла пшениця чи жито. Готували переважно яєчно-молочні страви. Розстеляли рядно на посівах, обідали, а діти качалися потім по полях, "щоб буря пшениці не повалила", "щоб спина не боліла". І дивилися, якої висоти досягли посіви: "горобцеві по коліна" чи "й ворони не видно"?

День святого Юрія здавна вважали днем чарівниць, відьом та нечистої сили. Притримувалися думки, що на Юрія люди-дводушники перекидаються на своїх потворних двійників: упирів, гонихмарників, повітруль, вовкулаків тощо і ходять у такій личині аж до зимового Миколи (19 грудня), а потім знову набирають людської подоби. Інші прислужники нечистої сили (чаклуни, відьми, ворожки та ворожбити  ходять по чужих хлівах та забирають від корів молоко. А щоб зробити це, відьми часто перекидаються на псів, кішок, жаб і так проникають до хліва. Щоб запобігти такому, під пороги закопували різне чар-зілля та вузлики з противідьомським начинням (смолою, сіллю, ладаном, корінцями трав тощо), двері мастили дьогтем, вішали на них борону або ж робили позначки хрестиками. Деінде клали цього дня у хліві освячену вербову гілочку і запалювали страсну свічку, "щоб нечиста сила втекла, як у хліві була!" Кропили також худобу свяченою водою і обкурювали ладаном, "щоб святість передати і нечисту силу прогнати".

Господині, які хотіли, щоб їхні корови давали багато молока, ще вдосвіта йшли у поля чи городи. Там переступали через 9 меж і на кожній зривали по 3 жмути трави. Рвучи траву, примовляли: "Як много роси в Юрка — хай стільки буде в корови молока!" Трави складали у фартух і несли додому, щоб згодувати корові. Поки корова їла, шепотіли: 'їж, корівко, росяну травичку, аби добре цідилося молоко в дійничку!" Колись по селах уперше вигонили череду на пашу, на "юрійову росу". Але завбачливі господині перед цим проводили низку античаклунських заходів: кропили корову свяченою водою, обкурювали свяченою свічкою, згодовували окрайці від великодньої паски. Край дверей хліва втикали квітучі тернові гілки чи освячені вербові і проганяли крізь них худобу. А десь для цього використовували двоє запалених полін.
Потім проганяли худобу між двома вогнями. Тварин при цьому легенько похльоскували свяченою   вербовою  гілкою.  Деякі   господині прив'язували коровам до хвостів червоні пацьорки, аби "не мочилися кров'ю". Чіпляючи, примовляли "Хай на тобі буде стільки черленого, як ота цурбатка!" Все іде уберігало, вірили, від зурочення, "аби нічого не могло до корови ймити, як буде на пасло ходити".

Діти, котрі виганяли на пашу корову, обов'язково мали у руках освячену вербову гілку. її не можна було загубити, а належало повернутися із нею увечері додому. Якщо навіть зламалася, слід було зібрати уламки, скласти до торбини й принести додому, бо як загубити — "цілий рік худоба буде губитися".
Користувалися тією різочкою іще кілька днів, а потім клали її у коморі чи встромляли у стріху, "щоб на помочі була, од бід-напастей берегла".

Коли корова уперше поверталася з пащі, хтось із домашніх вішав собі на шию, дзвіночок і біг корові назустріч, мовлячи; "Корівка — у двір, а відьма — у звір!" Загнавши корову у хлів, клали на поріг віника й тернову гілку, "щоб відьма на віник напоролася, у терен вкололася, поріг не переступила і до корови не підступила!"

Юріївські прикмети.

• Як дощ на Юр'я — буде хліб і в дурня.
• Як на Юр'я грім — буде радість всім.
• Як редьку на Юр'я посієш — не пожалієш.
• Юрій з росою — Микола з травою.
• На Юр'я роса — не треба коням вівса.
• На Юрія худобі сіна кинь та й вила закинь.
• Після Юр'я — грім і буря.
• Як на Юрія молодик — сій ярові: вродять, як гай.
• Хто на Юрія побачив ластівку або лелеку, то скільки ті птахи махнуть крилом, стільки літ проживе.
• Хто у цей день почує грім, ляже на землю і покачається — тому цілий рік не болітиме живіт.
• Якщо на Юрія жито таке, що горобцю по коліна — на неврожай, як у ньому може сховатися ворона — уродить добре.
• Якщо на Юрія під час Богослужіння знадвору в церкві почується пташиний крик чи загримить грім — рік буде неврожайним.
• Почувши на Юрія грім, дівчата бігли до води, щоб умитися та утертись чимось червоним, "щоб лиця були рум'яні, як громовиці вогняні".
• Якщо на Юрія зозуля закувала "на голий ліс" — рік буде нещасливим для людей, неврожайним на садовину. А той, хто вперше почув кування, мав при собі гроші та потрусив гаманцем, щоб задзвенів дріб'язок, — буде з грошима весь рік.
• Якщо на Юрія пішов дощ — добра ознака: рік буде врожайним, а у худоби буде багатий випас та соковиті трави.
• Якщо поллють когось у цей день водою — на здоров'я.

Колись примовляли: "У році два Юри, хоч у різні дні, та обидва дурні: один голодний, а другий — холодний" (30 грудня).

7 травня — Сави. Колись вважали: незалежно від того, яка погода у цей день, можливі ще дванадцять морозів. Однак, якщо у цей день "на дорозі грязь — овес буде князь".

8 травня — Марка. Приповідали: "На святого Марка — ранній овес, а пізня гречка". Якщо на цей день яблуні ще не розцвіли — рік буде неврожайним.

10 травня — Симеона. Колись казали: "Як на Симеона ясно — осінь буде красна!"

12  травня — Дев'яти мучеників. Якщо цей день холодний — літо теж буде нежарким.

13 травня — Якова. Переполовиння П'ятидесятниці, або Рахманський (Навський) Великдень (Великдень мерців).

14 травня — Єремії. Якщо у цей день негода — зима буде холодна й морозна.

15 травня — Бориса і Гліба. Колись примовляли: "На Бориса й Гліба вже мало хліба, зате соловей співає — літа прибуває!"

16 травня — Тимофія. Яка погода у цей день — така буде і в кінці місяця.

18 травня — Ірини. Нагадували: "З Яриною в город іди, розсаду капусти у грядки сади!"

19 травня — Іова. Цього дня чекали, щоб посіяти огірки та горох. І примічали: якщо вранці буйна роса і ясна погода — огірки, біб та горох добре вродять.

21  травня — Іоанна Богослова. На цей день орієнтувалися господарі, підводячи підсумки весняно-польових робіт. Казали: "Іван Богослов — Божа любов" і додавали: "Хто не посіяв до Івана Богослова — не вартий доброго слова!"

22 травня — Миколи Теплого, або Весняного.

Господарі в цей день колись виводили коней на першу весняну пашу. А подекуди зводили коней на сільський майдан і священик відправляв Богослужіння, а потім кропив коней святою водою. Відтак господарі сідали на коней і скакали в поле, "щоб нечиста сила в полі загубилася і коней не ймилася".

Десь у цей день починали стригти овець, сіяти гречку. Не рекомендували цього дня купатися в ріці, бо, мовляв, "з чоловіка верба виросте", тобто, помре і поставлять вербовий хрест.

• До Миколи кріпися, хоч розбийся, а по Миколі живи — не тужи.
• До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.
• На Весняного Миколи не буває холодно ніколи.
• Скільки  Зимовий  Микола (19 грудня) дасть снігу — стільки Весняний Микола — тепла.

23 травня — Симона Зилота. 

У народі його називають Миколиним батьком і вважають покровителем рослин. У цей день, за звичаєвою традицією, дівчата та молодиці збирали цілюще зілля, коріння, яке висушували та використовували потім протягом року у разі чиєїсь недуги.
Збирати зілля вирушали ще поночі, до сходу сонця, поки ще була буйна роса на травах, бо без роси, вважали, всяке зілля втрачає свою силу.  Збирали трави без одежі або у одній лише сорочці, босоніж. Бо, казали, як у одежі — зілля не буде помагати. У цей день найчастіше збирали п'ятилисник, золототисячник, череду, ведмеже вухо, ромашку, полин, деревій, подорожник, будру, блекоту, маточник, стосильник, трилисник, материнку, чистець, м'яту...
Зайшовши у ліс, треба було, аби допомагали, привітатися:
"Добрий день тобі, лісе, прийшла до тебе по всяке зілля".

Коли ж приступали до збирання лікарських трав, то викопавши перший корінець, треба було покласти під нього копійку або хліба-солі — заплатити землі. Потім прочитати замовляння:

"Святий Авраам
на зілля орав,
а святий Ілля
сіяв зілля.
Матір Божа рвала
і нам на поміч давала".

Нарвавши трав, заміжні жінки та вдовиці поверталися до села, збиралися зазвичай у вдовиці чи одинокої бабусі і справляли там складчину та святкували "Симона". Для цього частину назбираного варили у чавуні, виливали настій у велику діжку чи ночви, додавали води і по черзі, починаючи з жінки, яку обрали за "Симона", занурювалися у той розчин. Так, вважали, вони очищають своє тіло від усякої хвороби. Це був веселий, гомінкий ритуал з примовляннями та предковічними піснями, магічний зміст яких ще у попередні віки було втрачено. 

                                                  
24 травня— Мокія. Якщо у цей день туман — літо буде мокрим, якщо йде дощ — дощовими будуть усі наступні 40 днів, якщо сухий день — 40 днів будуть сухими, майже без дощу.

25 травня — Єпифанія. За народними спостереженнями, це останній день, коли ще можливі приморозки. Примічали: якщо цей ранок у "червоному жупані" — літо буде посушливим, якщо світить сонце і небо чисте — вино нового врожаю буде прозорим і чистим.

27  травня — Ісидора. Якщо в цей день з півночі подув холодний вітер — літо буде прохолодним.

28 травня — Вознесіння Господнє. Сповідальний четвер. Перше причастя для дітей.

ТРАВНЕВІ ТУРБОТИ САДІВНИКІВ И ГОРОДНИКІВ.

1, 3, 9-10, 17, 24, 28, 31 травня - Сільгоспроботи заборонені.

2 травня - Сівба трави на газонах. Садіння овочів, що швидко псуються. Пікірування плодових рослин. Щеплення фруктових дерев. Обрізування фруктових дерев і кущів. Час, не придатний для садіння помідорів і картоплі. Поління не рекомендоване.   

4-5 травня - Садіння поодиноких дерев, кущів і живоплоту, а також декоративних і кімнатних рослин. Пересадження старих дерев. Сівба трави на газонах. Боротьба зі шкідниками, що живуть у землі. Не рекомендовано саджати головчасту салату (вся піде в стовбури).

6-7 травня- Сівба трав і садіння лікарських рослин. Полив рослин не рекомендований.

8 травня - Сівба й садіння лікарських трав, а також листових овочів: салати, шпинату, пору, кропу, петрушки тощо. Полив кімнатних і балконних квітів. Підживлення рослин (крім овочів). Не можна обрізувати фруктові дерева й кущі. Не можна рубати дерева.

11-12 травня - Протипоказане прополювання й обробіток ґрунту.

13-15 травня - Сівба й садіння коренеплодів. Виполювання бур'яну. Внесення добрив. Прокладення садових доріжок й установлення парканів. Боротьба зі шкідниками, що живуть у землі. Підживлення квітів перегноєм.

16 травня - Час, не придатний для садіння рослин. Полив рослин не рекомендований.

18-19 травня - Підживлення газонів. Полив рослин. Садіння картоплі.

20-22 травня - Сівба й садіння рослин, які призначені для швидкого вживання. Підживлення зернових, фруктових та овочевих культур.

23 травня - Садіння дерев, кущів, живоплоту, коренеплодів. Боротьба зі шкідниками, що живуть у землі. Підживлення квітів.

25-26 травня - Сівба й садіння будь-яких витких рослин. Полив рослин не рекомендований.

27 травня - Викошування газонів. Садіння листових овочів. Полив кімнатних і балконних квітів. Заборонено саджати високі рослини, обрізувати фруктові дерева й кущі.

29-30 травня - Сівба трави на газонах. Садіння овочів, що швидко псуються. Збір трав, що зміцнюють серце. Поління не рекомендоване.              

• В кінці травня много дощів — мало плодів.
• Як травень дощиком ряснить — червень отавами зашумить.
• Як травень теплий у першу половину — чекай у другій холодину.
• Травень багатий хрущами — літо красне врожаями.
• Травневий зореграй — на добрий врожай.
• Прийшов май — сій просо, буде, як гай; а як прийшов юнь — хоч сій, хоч плюнь.
• Іде май — насіння у землю засівай.
• Травень — зелен лист, пташиний пересвист.
• Травень квітує, бо ласку сонця чує.
• Май ліси одягає: літо в гості чекає.
• Майська трава і голодного нагодує.
• Травневі ночі до любощів охочі.
• Май — череду виганяй і сам з печі тікай.
• Травневий дощ — з грибами борщ.
• Травень бджолами загуде і в ліс піде.