Це свято у різних місцевостях України називають по-різному: на більшій частині — Івана Купала, у Західних областях — Русаля. У ці дні завершуються так звані літні Русалії, які тривали від Трійці до Купала.

Русаліями люди стверджували нерозривну єдність двох першооснов життя — води і сонця, які обожнювали, приписуючи їм магічну силу. В обрядово-звичаєвому дійстві літніх русалій провідною була тема родючості землі. Однак, на це впливали не тільки стихійні явища (вітер, спека, сльота, град тощо) але й духи. Одні з них, при доброму до них ставленні, сприяли врожайності землі і людсьму життю, інші, злі — всіляко шкодили. Тому в добу русалій, зокрема в заключну русальну ніч, з 6 на 7 липня, люди вдавалися до ворожіння та різних замовлянь, заклинань проти нечистої сили.

Існувало повір'я, ніби в ніч на Івана Купала, опівночі, нечиста сила збирається на так звану "бісівську раду". Проводять її у неприступних проваллях, скелях та вирішують, як заволодіти чарзіллям, яке у ніч на Івана Купала набуває найбільших цілющо-чарувальних властивостей. А ще наші предки вірили, що русальної ночі рослини переміщаються з місця на місце і розмовляють між собою, звіряючи одна одній таємниці своїх чарівних властивостей.

І той, хто має квітку папороті, може розуміти їхню бесіду, а ще бачити закопані у землі "закляті скарби". Тому не дивно, що знаходилися сміливці, які у купальську ніч вирушали на пошуки цієї квітки. Багато хто з людей ішов у поля та ліси для збирання парувальних диво-трав та зілля від усяких хвороб. "Кожна рослинка — Божа дитинка, може нашкодити людині, але й у пригоді стати — залежно коли, як і де її зірвати", повчали молодих літні жінки та баби-знахарки, що розумілися на травах.

Важливе чарувальне значення в народі надавалося русальній росі. Її збирали, починаючи з півночі й до третіх півнів. Ішли без вбрання або лише у сорочці. Збирали по межах рушником, примовляючи: "Росице-водице, од бід рятівнице! Русальної ночі будь на помочі. Дай себе зібрати, аби радість з тебе мати".

Оглядатися при цьому не можна було, озиватися до когось теж. Якщо на межі траплялися густі бур'яни — обережно обходили їх, щоб не наткнутися на гадюку-мідянку, яка, за повір'ям, уночі на Йвана Купала стереже чар-зілля і нападає на кожного, хто прийде його збирати.

Купальські прикмети.

• Якщо на Івана Купала дощі густі — горіхи будуть пусті.
• Якщо на Йванів день злива — чекай, бабо, мокрі жнива.
• Якщо на Іванів день гримить — на добрий достаток у році і щедрий урожай лісових горішків.
• Якщо на Івана Купала вранці роса і погідний день — на добрий врожай горіхів.
• Як зозуля кує лиш до Івана — осінь буде погана, як до Петра — буде тепла.
• Грім на Йвана загримів — буде осінь без грибів.
• На Йвана зерно молочком налилося, а на Петра — вже запалилося.
• Як Іван плаксивий, то й горіх червивий.
• Рясна роса на Русаля — на урожай огірків.

Купальські приповідки.

• Від Івана до Ілька кличе купатися ріка.
• Зелене купало в літо упало.
• Як Іванів день переживеш — на Петра новий хліб спечеш.
• На Івана без хліба була, а на Петра — з нового спекла.
• На Івана душа п'яна, а на Петра — тепла.
• На Івана душа п'яна до Дем’яна (чортополоха).
• На Івана нічого не мала, а на Петра — вже нажала.
• На Йванів день колосочки набирають зернисті голосочки.
• А На Івана баба без муки була, а на Петра — вже калачів напекла.
• Після Різдва Предтечі хто не робить — того б'ють у плечі.
• Русальна росиця — чарівниця, од бід рятівниця.
• Івана дочекайся, а тоді купайся!
• Русальної ночі не попадайся відьмам на очі.