Цього дня чекають, щоб освятити у церкві свічки та воду. Ті свічки наділялися у народі цілющою, магічною силою.

З ними обходили господарство, щоб "святим полум'ям освітили, од нечистої сили захистили"; на дверях, одвірках, шибках, сволоках випалювали хрести — "щоб хрещик хату стеріг і злі сили не пускав на поріг"; дівчата та жінки з тією свічкою ворожили, а якщо у родині було кілька смертей одна за одною, або був падіж худоби, — тією свічкою обкурювали помешкання хати й хлів; як хтось довго мучився, не в змозі померти, — йому в руки давали ту свічку, щоб "тіло з душею розлучила"; коли хтось рушав у дорогу, його обкурювали тією свічкою або давали з неї трохи воску, щоб "у дорозі оберігали"; обкурювали також корів перед першим вигоном у поле, щоб "Боже тепло корівки держалося і молочком наливалося".

Воду святили у новому посуді: "Стрітенська водиця — наша чарівниця, од бід захисниця!" — казали. Цією водою бджолярі кропили вулики на пасіці. Робили це кожної неділі місяця-молодика, щоб "бджоли плодилися і добре роїлися". А ще казали, що ця вода допомагає від злого ока. Але найперше, прийшовши з церкви, обкурювали свічкою та кропили святою водою сад та город, щоб весняна повінь не зашкодила посівам і щоб "мороз полівив і дерева не звалив".

З приходом Стрітення починали вже роботи у городі й саду: приступали до обрізування та щеплення дерев. Казали: "До Стрітення лиши дерева спати, а по Стрітенню — можеш обрізати". Але зволікати з обрізкою не рекомендувалося, бо "потім дереву вже болить, уріжеш галузку — просльозить". Щепили з дерева на дерево, бо судили так: прищепа й підщепа "в'седно просинаються і добре зростаються!"

Господині, починаючи від Стрітення, висівали в ящики насіння овочевих культур, щоб мати ранню розсаду. Відбирали й клали яйця під квочки — для раннього виведення курчат, качат, гусенят.

За повір'ям, грім до Стрітення спить, "приколисаний зимою". Чути його — аномальне явище. Однак, на Стрітення він прокидається, "йде недом гуляти й дає про себе знати". Тому й називають Стрітення Громницями.

Вважали також, що з приходом Стрітення починають повертатися птахи з вирію: "Проснулися Грімниці — повертаються птиці!"
І господарі робили шпаківні та годівниці, розвішуючи їх по садах.


Стрітенські прикмети.

• Якщо рій у вулику загув — значить, весну відчув.
• Якщо у цей день ясна погода на похмуру змінилася — весна цвітом запіниться.
• Якщо на ріці, ставку дасть тріщину лід — рік буде багатим на мед.
• Якщо був мороз, а вдень почав танути — бджолу у поле поманив.
• Колись вірили, що цього дня ведмідь уперше просинається і виходить надвір із барлогу. За його поведінкою визначали, якою буде весна. Як погода похмура, а ведмідь бавиться, пустує — весна не забариться; коли ж надворі тепло, сонячно і ведмідь бачить свою тінь, але він сумний, йде назад до барлогу — зима ще повернеться.