Церква цього дня вшановує Різдво Івана Хрестителя. Ще в дохристиянську добу слов'яни відзначали цієї пори свято Купайла, тобто Сонця. Шляхом злиття християнських та язичницьких традицій і утворилося свято Івана Купала.

Спеціально до дня Купайла хлопці та дівчата виготовляли ляльки-опудала — Купало та Марену.
      
Навколо цих персонажів відбуваються головні події вечора на Івана Купала. Марена являє собою зроблену із соломи ляльку, яку вдягають у жіночий одяг. Купало також виготовляється із соломи, але одяг на ньому чоловічий. Марену, відповідно, роблять дівчата, а Купало — хлопці. Цікаво, що походження ні одного, ні другого образів невідоме, зате відомо, що на Купало і Марену чекає трагічна розв'язка. Їх обох або ж топлять, або ж спалюють.

Як відомо, і цей звичай зараз гарно зберігся, головною розвагою вечора на Івана Купала є стрибки через багаття. Раніше цьому ритуалові надавали магічного значення Скажімо, якщо стрибнути найспритніше, то матимете гарне здоров'я, коли вдало перескочать через полум'я закохані, то вони скоро поберуться. І не дай вам Боже вскочити у вогонь — біди протягом року не уникнути.

По закінченні веселих дійств можна йти відпочивати. Це не стосується лише найсміливіших та найчистіших серцем, які мають шанс знайти чарівну квітку папороті і здобути усі земні скарби. Однак шлях до квітки захищає нечиста сила, та й земні багатства, які вона відкриває, ще нікого до добра не доводили.

У день Івана Купала намагалися зцілюватися росою: потрібно встати якомога раніше і пройтись босоніж по цілющій купальській росі. В цей день масово збирали лікарські трави. Особливої сили купальська трава набирає до сходу Сонця, отож, як мовиться, "Хто рано встає, тому Бог дає!"  

В купальскую ночь.