Весна тішить оновленням природи, але й додає значних турбот господарям. Недарма народна мудрість повчає: "Весняний день рік годує!" Треба вчасно підготуватися до городньо-польових робіт, не проґавити слушний час для садіння кожної рослини, все врахувати і все встигнути посіяти. Тому й не дивно, що здавна придивлялися пильно до весняних прикмет, характерних для її днів, тижнів, місяців.

1 березня — Самійла. Колись жінки, які хотіли мати чисте біле обличчя протягом року, у цей день виходили з хати через поріг... голими сідницями наперед.
4 березня — Архипа. Якщо в цей день гарна погода — "буде на пшеницю добра урода". А ще вірили: хворий, який побачив на небі у ніч перед Архипом падаючу зірку — ще у тому році помре, бо, мовляв, його зірка "догоріла і впала". Кому вдасться у цей день повиганяти з хат та комор гризунів — позбудеться їх назавжди.
9  березня — Обретіння, Обертіння, або ж Знайдення глави Іоанна Хрестителя. У цей день, за повір'ям, з вирію повертаються птахи. Колись казали, що то святий Іван чудом голови повертає птахів з теплих країв до рідних гнізд.
10 березня — Тараса. Якщо до цього дня на полях ще затримався сніг — слід чекати на добрий урожай колосових.
13 березня — Василя. Його ще називають Теплим, бо він "зі стріх капає, землю покваплює".         
Та все ж іще досить холодно, тому й приповідали: "Василь зі стріхи капле, та за палець хапле". Якщо зі стріх ще звисають довгі бурульки — на врожай льону: буде він високим та довгим. Якщо дощ — на лагідне літо. Якщо сонце у колах — на врожай збіжжя. А головне — "Од Теплого Василя близько вже до солов'я!"
14 березня — Явдохи. Колись вважали, що саме цього дня прилітають ластівки. Побачивши їх, діти брали грудочку землі й кидали їм услід, примовляючи: "Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!" Потім бігли вмиватися талою водою, щоб не було ластовиння.
Колись саме цього дня починали садово-городні роботи. Народна мудрість повчала: час дії! І господині пушили грядки, висівали у відкритий ґрунт насіння літньої капусти, вірячи, що сходи її вже не будуть морозів боятися.
Старі люди спостерігали за погодою на Явдохи вважали:

• Яка Явдоха — таке літо.
• Якщо Явдоха хвостом крутить — зима ще довго полем блудить.
• Якщо в цей день Метелиця — весна буде пізньою.
• Якщо на Явдоху вітер віє з півдня чи заходу — буде врожай на збіжжя, якщо зі сходу чи півночі — на посуху й неврожай на зернові.
• Якщо небо на Явдоху погоже — літо буде пригоже, якщо дощ — літо буде тепле й мокре, коли ж сніг — на врожай і добрий медозбір. 

15 березня — Федота. Якщо у цей день на полях сніг — зима довго не протримається, оскільки в повітрі вже виразно чути подихи весни. Колись казали: "Прийшов Федот — земля сповнена весняних турбот",  "Який Федот, такого треба чекати й Юрія (6 травня)".
17  березня — Данила. Якщо у цей день прилітають граки і оселяються у своїх минулорічних гніздах — весна буде дружня.
18  березня — Конона, покровителя коней.
Покровителем цих тварин вважають святого Конона, день якого відзначають сьогодні. Тому більшість повір'їв цього дня пов'язана саме з кіньми. Колись у цей день чоловіки навідувалися до корчми, щоб перехилити чарчину за святого Конона, аби той "про коней дбав і бадьорість коням передав". Коням же дбайливі господарі розчісували гриви та хвости, чистили й пригощали ласощами.
Вважали, що цієї ночі домовики осідлують коней і ганяють на них. Щоб запобігти цьому, у хліві до сволока прив'язували підстрелену ворону, щоб домовик "носився ніччю на вороні, а не на конях". У деяких місцевостях у ніч на Конона до стайні заводили цапа і там залишали його на ніч, аби домовик "на цапові носився, а коней лишився".
Подекуди на Конона господарі кропили свяченою водою горища в хаті, щоб домовик вночі не бешкетував, бо "якби почав воєтити — міг би хижу завалити".
У цей день уважно спостерігали за літанням ластівок. А ще кидали услід їм соломою, примовляючи: "На тобі, ластівочко, соломки на гніздо, а людям на добро!"
Прогнозували цього дня й погоду на літо: якщо погідно, то літо буде лагідне, без громів і блискавиць.
19 березня — Аркадія. Якщо цього дня вітряно — весна ще надовго затримається у дорозі.
21 березня — Опанаса. Якщо цього дня буде гроза — чекайте на літню посуху.
22 березня — Сорок святих. 
Переказують, що саме у цей день хрестили сороку, тому й називають його Сорочиними іменинами. А сама сорока нібито кладе собі в гніздо сорок прутиків. Повсюди ж вважали, що у цей день з вирію прилітають сорок жайворонків, тому й випікали кренделі у вигляді пташок та роздавали їх дітям, "щоб гуси паслися і добре неслися", "щоб яйця не переводилися і курчата плодилися". Якщо ж лежав ще сніг — закидали в город через пліт сорок лопат снігу, "аби там розтопився і плодом вродився".
Прогнозували, якщо на Сорок святих ще снігом заметено сорок закутин, можна чекати ще й на сорок морозів, особливо, якщо надворі холодно. Яка погода у цей день, така буде і на Петра й Павла (12 липня).
Господині, починаючи від цього дня, сіяли на грядках овочі та садили горох.  Завершувалися ткацькі роботи. Брали шмат натканого полотна, йшли до води і, стоячи обличчям до сонця, примовляли: "Ось тобі, мати-весно, нова обнова, аби у ній була для нас гарна, здорова!" Потім розстеляли полотно на траві, клали на нього пиріг, "аби вночі морози гостилися удень нитки білилися, а влітку коноплі вродилися!"
Якщо на Сорок святих опади і мало сонця — ознака того, що повені навесні не буде, а "сніги зійдуть і ручаями спливуть", влітку не буде затяжних дощів, а осінь буде сухою й погідною. 
25 березня — Феофана. Якщо цього дня буде туман — добре вродять льон і коноплі.
30 березня — Олексія, чоловіка Божого. 
Нарешті надходить справжнє тепло. У цей день ворон-крук, за повір'ям, сам купається і купає своїх дітей, відпускаючи їх на волю. Лисиці нині переселяються із старих нір у нові і перші три дні після переселення ходять, немов сліпі й глухі: їм кури сняться-ввижаються, прокидаються вони від цього "сну" лише тоді, коли починають їх ворони дзьобати. Журавлі повертаються з теплих країв і якщо летять, дружно  курликаючи, — на тепло. Ведмідь остаточно покидає барліг і йде шукати поживу. Рибалки закидають вудки в надії упіймати рибу, бо якщо Олексій, чоловік Божий, допоможе, "можна не журитися: цілий рік риба буде ловитися".
А пташка - вівсянка виспівує: "Телегіз-телегіз, кидай сани, бери віз", "Цінь-цінь-цінь-цірінь, іди, діду, сій ячмінь!"
Бджолярі цього дня виставляють на пасіку вулики. Якщо ж іще морозно, пасічники все одно йдуть до вуликів і торкаються їх руками, примовляючи: "Ану ж, бджоли, готуйтеся, прийшла пора, не лінуйтеся!"
Іноді у цей день так тепло, що вже вилітають мухи на осоння. У народі з цього приводу казали: "Наскільки мухи вилетять перед Олексієм, настільки потім сховаються після Олексія", тобто, прийде ще похолодання. Через те й додавали: "Хоч минув Олексій, та Кирило (31 березня) каже весні: ще не смій!"
Колись бабусі казали: якщо на Олексія погода тепла, сонячна, то й весна буде теплою, а рік — багатим на врожай і бджолині рої. Якщо ранок ясний — рої будуть вилітати до полудня, а як вечір ясний — рої вилітатимуть пополудню, ближче до вечора.

ВЕСНА ПРИЙШЛА, ВПРЯГАЙСЯ, ПРО УРОЖАЙ СТАРАЙСЯ
Весна тішить оновленням природи, але й додає значних турбот господарям. Недарма народна мудрість повчає: "Весняний день рік годує!" Треба вчасно підготуватися до городньо-польових робіт, не проґавити слушний час для садіння кожної рослини, все врахувати і все встигнути посіяти. Тому й не дивно, що здавна придивлялися пильно до весняних прикмет, характерних для її днів, тижнів, місяців. Узагальнюючи спостережене, робили прогноз на весну та інші пори року Приміром, такі:

• Весна з громами — осінь з плодами.
• Весняний цвіток — бджілці медок.
• Дощ весняний і рясний — золотий, на врожай густий.
• Дощова весна — поле в бур'янах.
• Ліпша весна пізня, ніж рання.
• Мокра весна, сухе літо — заряскуе гарно жито.
• Після холодної весни — градобійне літо.
• Рання весна до марта нічого не варта.
• Рання весна — пізня осінь, рання зима.
• Як навесні павутиння літає — гаряче літо завітає.
• Якщо весна маловітряна — літо буде спекотливе, з багатьма бурями.
• Якщо весна пізня — літо погідне.
• Як весною крига не скресає і не йде за водою, а топиться — у році буде багато мерців.
• У марті сім погод на дворі буває: сіє, віє, крутить, мутить, гріє, припікаєте ще й поливає.
• Март свої гроші варт: вночі морозом пече, а вдень — із стріх тече.

БЕРЕЗНЕВІ ТУРБОТИ САДІВНИКІВ І ГОРОДНИКІВ
1, 4, 8, 11, 15, 18, 22, 26, 29-30. Сільгоспроботи заборонені.
2-3, 9, 17. Нейтральні дні.
5, 13-14, 31. Полив рослин не рекомендується.
6-7. Полив кімнатних квітів.
10. Боротьба зі шкідниками, що живуть у землі. Не рекомендується обрізування дерев.
12. Полив рослин не рекомендується. Внесення добрив для поліпшення цвітіння.
16. Полив кімнатних квітів. Не можна рубати дерева.
19-21. Сівба й садіння кореневих овочів: моркви, ріпчастої цибулі, редьки, буряків, селери. Засолювання капусти.
23. Час, не придатний для садіння рослин: насіння погано сходить, а розсада може загинути. Полив рослин не рекомендується.
24-25. Полив рослин. Садіння картоплі.
27-28. Сівба й садіння рослин, які призначені для швидкого вживання.